Національний Університет “Києво-Могилянська Академія” Курсова робота З курсу основ педагогіки та психології На тему : “Способи та форми виховання творчого мислення на прикладі досвіду педагога-новатора Бориса Нікітіна” Студента ФПН 3р/н Лазаренка Романа Викладач : Голубєва Марія Олександрівна. Київ 2010 ПЛАН ПЛАН  ПЕРЕДМОВА  ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ І ПІДГРУНТЯ  НЕОБХІДНІ, ПЕРЕДБАЧЕНІ МЕТОДОМ УМОВИ:  ХАРАКТЕРНІ РИСИ ІГОР:  ОТЖЕ, ПРАВИЛА ГРИ :  ВИСНОВОК  ЛІТЕРАТУРА :  Не учневі має служити вчитель, але вони обидва - духові. А дух - це все вцілому, смисл, взаємозв’язок. (Герман Гессе) ПЕРЕДМОВА Зрозуміло, що методики, застосовані в педагогічній науці - це зрозумілі і виправдані на практиці шляхи до отримання певного результату, досягнення поставленої мети. А мета вже, власне, визначається особливостями розвитку суспільства - тими новими якостями, яких суспільство потребує від нових своїх членів. А оскільки педагогіка саме й покликана формувати підростаюче покоління, то розвинути в ньому нові якості - завдання для педагогів. Нині через намічений перехід від індустріального суспільства до інформаційного, до кожної людини висуваються все вищі запити і тому, природно, в педагогіці виникають принципово нові підходи і розробляються нові методи. В своєму короткому описі я хотів би повести мову про способи розвитку творчого мислення у дитини, запропоновані педагогом-новатором Борисом Павловичем Нікітіним. Як уже велося в передмові, за останні кілька десятиліть значно зросли обсяги інформації, якими має оперувати кожен член суспільства, через це, очевидно, найважливіше тепер не просто ознайомити людину з певними фактами, знанням, продуктами людського духу, а навчити її мислити, структурувати інформацію і обирати її не хаотично, а цілеспрямовано. Ще дуже важливо розвивати в людини гнучкість розуму і дисципліну розумових процесів. Бо тільки тоді людина може відкрити щось нове, дотого незнане, якщо вона буде правдиво і критично підходити до кожної з ланок в своїх ланцюжках міркування. За Нікітіним, в педагогічному процесі пропонується спиратися на кілька загальних направляючих засад, котрі відповідають тому, що написане вище і котрі я зараз спробую змалювати. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ І ПІДГРУНТЯ І так, дуже важлива і відповідальна справа для кожної сім’ї - це виростити і виховати дитину. Щоб уникнути помилок і потім не страждати від докорів сумління, треба, щоб батьки займалися вихованням своїх чад змалечку, якнайраніше, і головне, щоб самі батьки чітко розуміли : дитина має бути здоровою (а здоров’я від спорту, активного способу життя), творчою ( бо такі вимоги часу і суспільства). Перші роки життя - до 3 років (коли спостерігається рівновага між новонародженістю і дорослістю) - найцінніші для майбутнього розвитку і їх треба якнайбільше використовувати. Як пояснення до заклику виховувати дітей з наймолодщого віку, Нікітін посилається на так зване явище незворотнього зниження можливостей ефективного розвитку здібностей - нзмерз, підтверджене роботами шведського нейробіолога Холгера Хідена. Воно полягає в тому, що на ранніх етапах життя мозок дитини дуже швидко розвивається і потребує відповідного живлення та стимуляції. Нейрони, що не мають одного з цих двох факторів, особливо стимулюючого “навчального середовища” , не можуть формувати між собою густої мережі волокнистих сполучень і стають нефункційноздатними. Знову ж таки від себе хочу зауважити на згоду, що за спостереженнями фізіологів, центр мови і нейрони, що керують супінацією - пронацією правої руки ( у лівші - лівої) в головному мозку людини розташовані поруч. Активація одного з центрів стимулююче діє на інший і відтак, - коли працює рука , - то розвивається мова, а мова вже - засіб до більш чіткої передачі думки.Тому то так і важливо, щоб малюк змалечку отримував багату, різноманітну навчальну інформацію іззовні через органи чуття і через свободу ( свобода ( дії ( внутрішня стимулююча інформація для мозку). Перші поштовхи до розвитку здібностей починаються з раннього плава...